«ПРОСТІР ЛЮБОВІ» З ТОЧКИ ЗОРУ ГУМАННОЇ ПЕДАГОГІКИ
На минулих вихідних прийняв участь у навчальній групі гуманної педагогіки для вчителів та психологів, що пройшов у м. Ужгороді по вул. 8-го Березня у дитячий бібліотеці Філії №2. Вступний семінар вела заступник голови Київського Центру гуманної педагогіки - Хоменко Зінаїда Іванівна за темою: «Школа гуманної педагогіки - преображення в просторі любові або як вчителю та учню бути щасливими в умовах сьогодення».
Під час тренінгу вирішив процес самого навчання поєднати з переосмислення свого розуміння гуманної педагогіки та переосмислення екологічного поняття «Простір Любові», що розпрацьовується у нашій громадській організації у якості екологічної концепції сталого розвитку. Результати цього творчого процесу хочу викласти у блогу та навести параметри (ознаки) того, що можна врахувати у якості «Простору любові», та те, що до нього не відноситься, з точки зору розуміння Гуманної педагогіки. І так, приводжу її нижче, а в кінці де-кілька підсумовуючих тез.
«Простір Любові» - це території земної кулі, над нею, та під поверхнями будь-яких географічних ландшафтів, які надають можливість накопичити людині додаткову енергію природи, виражену у позитивних емоціях, таких як: Любов, Краса, Гармонія, Щастя та Мир, та нести цю енергію на благо всього Людства, будь-якого суспільства чи соціальної групи без обмеження расової, соціальної, громадянської приналежності або приналежністю до будь-якої держави, чи іншими ознаками, що можуть будь-яким чином обмежувати цей простір або доступ до нього, його ресурсів, певного визначеного або не визначеного числа (кола) людей.
Ознаки наявності територій «Простору Любові»:
Наявність встановлених правил поведінки для цих територій, які засновані на почутті Любові однієї людини до одної та людини до Природи, та які встановлюються не законом певної держави, а батьками, вчителями, наставниками, або просто старшим населенням певної території, по відношенню до дітей, учнів або значно молодшої групи (з різницею у віку не менш 20 років) та виражають норми бажаної поведінки на цих територіях для всіх учасників, що перебувають на них, визначаючи коло спільних та рівних прав та обов’язків. Не буде «Простору Любові», якщо правила перебування у ньому або спілкування між собою людей на цих територіях не засновані на Любові до Людини або Природи;
Зміст таких правил, зазначених у п. №1 повинен бути зрозумілий, простий та доступний для будь-якого суб’єкту, який перебуває на цих територіях. Зокрема для дітей, у той формі та того змісту, що може бути сприйнятий ними в залежності від вікових особливостей.
Правила поведінки у «Просторі Любові» встановлюють рівні права та обов’язки для всіх, а не лише права, або не лише обов’язки. Правила, що встановлюють наслідки щодо порушення обов’язків або правил поведінки повинні будуватися таким чином, щоб порушник відчув завданий його діями дискомфорт іншим, а не мати на меті покарання проступки чи його винуватця, та не повинні містити покарання та приниження особистості порушника.
Таким чином, правоздатність та дієздатність на таких територіях не може бути обмежений жодним чином: не віковим цензом, ні приналежністю до будь-яких соціальних груп чи меншин, в тому числі і громадянством будь-якої країни, навіть якщо її внутрішнім законодавством не ратифіковано мінімального та необхідного набору положень та правил «Простору Любові», виражених певний чином для всього людства у друкованій формі, чи інших засобах мас-медіа на 12 основних планетарних мовах ведучих країн світу. Необхідність цього пункту випливає з реальної картинки негативного досвіду щодо механізму ратифікації та погодження країнами світу норм захисту екології планети Земля, який проявився як затягування та відкладання вирішення глобальних проблем. Виходячи з того, що норми та правила територій «Простору Любові» ґрунтуються на природі людини, її природніх правах, встановлених Міжнародною Конвенцією з прав людини, необхідно та достатньо прийняття у майбутньому норм та положень Організацією об’єднаних Націй Міжнародної Конвенції з екологічних територій «Простір Любові».
Наведенні правила поведінки у «Просторі Любові» - це правила, за якими діти та дорослі психологічно та духовно, інтелектуально та емоційно відчувають себе вільними від деструктивної поведінки інших, навіть якщо такий прояв поведінки має своє місце.
Території - це простір, який базується на природі людини, не викривляючи її природньої чоловічої або жіночої природи, природи батька та матері, сестри та брата, друга та подруги, подібно до того, як дитина може стати батьком або матір’ю лише тоді, коли стане дорослою та фізіологічно готовою, та не може бути батьком або матерію своїм власним батькам, і в цьому є природа дітей та батьків, а спаплюження та викривлення цього та подібних фактів не породжує «Простору Любові», так само й інші властивості, що є природніми для людини.
Ступень викривлення природи людини, якщо такий проявиться у «Просторі Любові», може бути визначений лише колективом або групою досвідчених довірених спеціалістів. Таке викривлення повинно визначатися за результатами, що породжує простір. Якщо результат негативний – тоді викривлення мають місце, і це не є території «Простору Любові». Оцінка результатів повинна гуртуватися на аналізі самих результатів та причин, що їх породили, між ними повинна бути причинно-наслідковий зв'язок. Якщо результати дослідження не зрозумілі більшості людей, є занадто складними, тоді вони також повинні перевірятися часом, та бути також відкинуті у наслідок довготривалої перевірки. При вирішенні цих питань посилання на авторитетну думку відомої у суспільстві людини не є припустимим.
Території «Простору Любові» - це території, на яких Любов однієї людини вільно рухається до іншої людини та природи.
Території «Простору Любові» - це території, на яких встановленні правила, які не можуть обмежувати Прекрасне та Красиве, а лише розкриває та підносить їх.
Території «Простору Любові» - це території або простір, у яких людина може наслідувати гарний приклад один від одного. Саме через приклад подається навчальний та виховний процес. Авторитаризм у будь-якому вигляді та насилля на таких територіях не припустимий. Примус державного впливу замінюється на активну діяльність спільнот або діяльність громадських організацій, що перебувають на цих територіях, та які діють виключно з позиції «Перемагай Люблячи».
Території «Простору Любові» - це території, де має вираз Жіноча енергія Природи як така, що породжує і надихає, та вираз Чоловічої енергії Природи як такої, що захищає та оберігає. Території «Простору Любові» - це території, на яких дівчина (жінка) може відчути себе Принцесою, а хлопець (чоловік) відчути себе Героєм.
Місто, село або селище - це потенційні «Простір Любові», які можуть пройти трансформаційні процеси через екологічні території.
Території «Простору Любові» - це території, на яких дорослий може відчути себе дитиною, або Вільною особистістю. До територій «Простору Любові» не відносяться місця, де ми відчуваємо себе різко залежними від негативної поведінки інших людей.
Території «Простору Любові» - це території, на яких людина, що перебуває на них, набуває бажання винести для себе будь-який позитивний досвід, кращі риси свого характеру та розповсюджувати ці якості на всьому просторі планети Земля.
Території «Простору Любові» - це прояви та правила не пов’язані з релігією, а будуються суто на науковому ґрунті з врахуванням загальновизнаної психології, етики і моралі та є проявом Духовності людей, що на них перебувають.
У «Простір Любові» привноситься те, що відгукується теплотою у серці. Ті, хто не можуть це відчути, привносять лише те, що відгукується як таке, що виражається поняттями Радість та Гармонія.
«Простір Любові» - це те, що не обмежується кордонами цього простору, та те, що ламає кордони у душі людини та усвідомлюється людиною, як цілісний Всесвіт та цілісна Природа.
«Простір Любові» - це простір, у який не привноситься щось таке, що поширюється у суспільстві, як бренд «чистого» або «екологічного» продукту, а те, що покращує та поглиблює наше усвідомлення Прекрасного та Красивого.
«Простір Любові» - це території, де ми наслідуємо природу та вчиняємо певні дії та зусилля, щоб її прояви покращити та вдосконалити, але не ламаючи їх та не знищуючи.
Свобода вибору у «Просторі Любові» повинні бути дійсними та щирими.
«Простір Любові» - це те місце, де збільшується любов, але не зменшується або виснажується, бо те, що виснажує, не є любов.
«Простір Любові» - це те місце, де у людини пробуджується совість. Осуду та докору, насмішкам тут не має місця.
«Простір Любові» - це простір, з якого людина виносить у собі властивості, відчуття, почуття про природу та її гармонію, та поширює це у навколишнє природне середовище та у соціумі.
«Простір Любові» - це місце, де людина відчуває та усвідомлює себе як Тіло та як Душа, тобто як частинка цілісної системи Всесвіту.
«Простір Любові» - це місце, де людина постійно самовдосконалюється, оновлює та розширює свій світогляд та свідомість.
В решті решт, «Простір Любові» - це те місце, де людина визначає, встановлює та поширює його, а не місце, яке визначає людину.
Не буде «Простору Любові», якщо все Прекрасне та Добре покинуло людей та це місце. Також, якщо не видно жодного гарного прикладу, який варто наслідувати.
Не буде «Простору Любові», якщо естетика місця відсутня або сприймається оточуючими викривлено та спаплюжено, все краще у людині не помічається та зникає, або ж вся Духовність зникає.
Не буде «Простору Любові», якщо людина у ньому не може виражати свою природу. До прикладу: не відчувається турбота та вклад жінки як матері до простору. Бажання захистити простір зникає, геройство чоловіків поникає або замінюється позицією домінування Его.
Не буде «Простору Любові», якщо зовнішній світ насильно ламає кордони «Простору Любові» та втручається у його існування, порушує його цілісність як територію, функція захист «Простору Любові» зникає.
Не буде «Простору Любові», якщо Прекрасне замінюєте на «модне», Краса - на «вираження особистості», оскільки Краса є вираженням вищого порядку, а не вираженням свого «Его».
Не буде «Простору Любові», якщо будь-які властивості Природи вбачаються як досконалі, та такі, що не потребуються покращення та змін.
Наведемо висновки, до яких може призвести наведенні вище ознаки «Простору Любові».
По перших, стає цілком зрозумілим, що впровадження цих принципів займе, можливо, не малу часу. Однак варто розпочати, оскільки зміни у екологічній свідомості назріли
По друге, ці принципи можуть звучати утопічними та нездійсненими, але варто спробувати їх втілити. Наслідуючи думку Жаком Фреско можна стверджувати, що втілення цих ідей не створить ідеального суспільства, але положить міцний фундамент Любові у стосунки Людства і Природи.
По третє, ці правила не є апріорі досконалі, та практика їх застосування повинна поступову їх зміцнити та вдосконалити. Але будь-яка практика не повинна призвести до їх викривлення та перекручення, оскільки і самі принципи та правила, у свою чергу, є причиною та, в деякій мірі результатом «Простору Любові». Метою практики є вироблення правил, які не можуть тлумачиться двояко різними по поглядам та розвитку людьми, а бути простими та зрозуміли кожній людині.
Керівник Громадської організації
"РІЦ "Зірковий Вітер"
Денис Деменко
